7 квітня 2026 року в Навчально-науковому Інституті інноватики, природокористування та інфраструктури ЗУНУ відбулося засідання круглого столу присвячене викликам та вектору розвитку вітчизняного агромашинобудування на базі лабораторії проєктного менеджменту та кафедри агробіотехнологій. Учасниками виступили директор ННІІПІ ЗУНУ, д.е.н., проф. Василь Брич, заступники директора, д.е.н., Олена Борисяк, к.е.н., доц. Ірина Белова, завідувач лабораторії проєктного менеджменту ННІІПІ ЗУНУ Олександр Шаповалов, завідувач кафедри агробіотехнологій д.с.-г.н., професор Антін Шувар, к. техн. н., доцент Роман Бица, д.с.-г.н., професор Іван Сеник, к.с.-г.н. доценти Світлана Гойсюк, Тетяна Грохольська.
В умовах глобальних змін клімату, енергетичної кризи та стрімкої цифровізації, ця галузь стає фундаментом продовольчої безпеки та ефективності агробізнесу.
Актуальність зустрічі зумовлена критичною роллю сільськогосподарського машинобудування в економіці України, яке історично було однією з ключових галузей промисловості, але нині перебуває в стані стагнації. У контексті глобальних викликів, таких як зміна клімату, зростання попиту на продовольство та перехід до біоекономіки, галузь має потенціал для трансформації через інновації, цифрові технології та екологічно орієнтовані підходи. Однак сучасний стан українського сільськогосподарського машинобудування характеризується низькою конкурентоспроможністю, залежністю від імпорту техніки, недостатнім фінансуванням і обмеженою інноваційною активністю, що гальмує її розвиток на міжнародному ринку.
Ключові тези обговорення:
1. Поточний стан: між виживанням та модернізацією Сьогодні галузь перебуває на етапі трансформації. Попри складні логістичні умови та дефіцит компонентів, спостерігається попит на техніку, що забезпечує максимальну продуктивність при мінімальних витратах пального. Учасники відзначили зростання частки локалізації виробництва та адаптацію техніки до специфічних потреб місцевих грунтів.
2. Вектор на Smart-технології Майбутнє – за інтелектуальними машинами. Головними трендами визначено:
- Precision Farming (Точне землеробство): Інтеграція GPS-навігації, датчиків аналізу ґрунту та систем диференційованого внесення добрив безпосередньо у конструкцію техніки.
- Автономність: Перехід від звичайних тракторів до безпілотних платформ, що можуть працювати 24/7 без участі оператора.
- IoT та Big Data: Можливість техніки «спілкуватися» між собою та передавати дані в реальному часі для оптимізації логістики.
3. Екологічність та енергоефективність Перехід до «зелених» технологій стає вимогою ринку. Обговорювалися перспективи використання альтернативних видів палива (біодизель, водень) та розвиток електричних приводів для малої сільгосптехніки.
Перспективи та стратегічні кроки:
Учасники круглого столу дійшли висновку, що для сталого розвитку галузі необхідно:
- Стимулювати інновації: Державна підтримка R&D-центрів та пільгове кредитування для виробників інноваційної техніки.
- Формувати кадровий потенціал: Тісна співпраця між закладами вищої освіти та машинобудівними підприємствами для підготовки інженерів нового покоління.
Розвивати сервіси та цифрову підтримку: Перехід від моделі «продав і забув» до пожиттєвого сервісного супроводу з використанням дистанційного моніторингу поломок.
