У контексті повоєнного відновлення економіки України питання сталого розвитку набувають особливої актуальності. Одним із ключових напрямів трансформації економічної політики є розвиток біоекономіки – інноваційної моделі господарювання, що базується на раціональному використанні біологічних ресурсів, впровадженні екологічно чистих технологій та зменшенні антропогенного навантаження на довкілля.
Цим питанням був присвячений круглий стіл «Роль біоекономіки у повоєнному “озелененні” економічної політики», який об’єднав науковців різних галузей. Учасниками виступили директор ННІІПІ ЗУНУ, д.е.н., проф. Василь Брич, заступник директора, к.е.н., доц. Ірина Белова, завдувач лабораторії проєктного менеджменту ННІІПІ ЗУНУ Олександр Шаповалов, завідувач кафедри екології та охорони здоров’я Леонід Бицюра. Учасники заходу наголосили, що повоєнна відбудова України не може відбуватися за старими індустріальними моделями. Руйнування інфраструктури, деградація земель, забруднення довкілля внаслідок військових дій створюють виклики, які потребують принципово нових підходів.
Формування ефективного біоекономічного простору вимагає всебічного урахування новітніх досягнень науки і техніки, зокрема у галузях біохімії, молекулярної біології, енергетики та аграрного сектору, а також передбачає масштабне впровадження технологій відновлюваної енергетики, біоінженерії, переробки сировини органічного походження й заміщення вуглецевоємних процесів екологічно безпечними альтернативами. Підвищення ефективності інноваційного циклу, скорочення термінів комерціалізації біотехнологій та розширення їх застосування у виробничій, енергетичній, продовольчій і медичній сферах, формують передумови для переходу до зеленої парадигми економічного зростання, здатної забезпечити енергетичну незалежність, продовольчу безпеку, збереження біорізноманіття та здоров’я нації.
Біоекономіка у цьому контексті розглядається як: інструмент екологізації виробництва, основа для відновлення природних ресурсів, драйвер інноваційного розвитку та зайнятості, шлях до інтеграції України у європейський «зелений курс».
Ключовими векторами дискусії були такі напрямки, як відхід від сировинної моделі, оскільки Україна має потенціал стати хабом глибокої переробки біосировини. Енергетична незалежність громад – розвиток біоенергетики на основі сільськогосподарських відходів дозволить децентралізувати енергосистему та підвищити стійкість регіонів. Циркулярність (замкнений цикл) передбачає впровадження безвідходних технологій, де побічні продукти одного виробництва стають ресурсом для іншого. Екологічна безпека зумовлює використання біопрепаратів для відновлення пошкоджених війною ґрунтів та зменшення вуглецевого сліду промисловості.
